Причини психічних розладів

Однієї причини психічних розладів не існує. У кожному випадку поєднуються три групи чинників: біологічні (гени, робота мозку, хвороби тіла), психологічні (травматичний досвід, звичні способи реагувати на труднощі) і соціальні (самотність, втрата роботи, війна). Розлад починається тоді, коли навантаження на людину перевищує запас міцності, який їй дали спадковість і досвід. Нижче я пояснюю, як ці чинники працюють разом, які хвороби тіла можуть маскуватися під психічні, і до якого лікаря, невролога чи психіатра, з такими скаргами йти.

Психічний розлад це стан, при якому мислення, емоції або поведінка людини змінюються настільки, що це заважає їй жити, працювати і спілкуватися, і ці зміни тримаються тижнями або довше. Це медичний діагноз, який ставить лікар за критеріями міжнародних класифікацій; побутове «з ним щось не так» діагнозом не є. Огляд основних груп розладів є на сторінці Всесвітньої організації охорони здоров’я (англійською).

Причини психічних розладів: три групи чинників

У психіатрії для пояснення причин користуються біопсихосоціальною моделлю. Назва довга, суть проста: у кожної людини є вразливість, яку задають гени і особливості мозку, є досвід, який навчив її певним чином реагувати на труднощі, і є обставини, у яких вона живе зараз. Розлад виникає на перетині цих трьох речей.

Група чинників	Що сюди входить	Як це працює
Біологічні	Спадковість, особливості обміну речовин у мозку, гормональні зсуви, хвороби тіла, травми голови, вживання речовин	Після пологів різко змінюється гормональний фон, і в частини жінок розвивається депресія
Психологічні	Травматичний досвід у дитинстві чи дорослому віці, звичка тлумачити події в найгіршому світлі, постійна самокритика	Людина, яка виросла з непередбачуваними батьками, у дорослому житті чекає біди навіть тоді, коли все спокійно
Соціальні	Самотність, втрата роботи, бідність, насильство, війна, вимушений переїзд	Кілька місяців тривоги за близьких без підтримки поруч виснажують навіть стійку людину

Ми в клініці бачимо, що пацієнти майже завжди шукають одну причину: «це через стрес на роботі» або «це в мене від матері». Насправді один чинник рідко дає розлад сам по собі. Стрес, який одна людина переживає без наслідків, у іншої, з обтяженою спадковістю, запускає депресію. Так само людина зі схильністю може прожити життя без розладу, якщо навантаження не перевищить її запас міцності. Розуміння цього знімає і почуття провини («я сам винен»), і фаталізм («у нас у родині всі такі»).

Спадковість: що саме передається

Гени передають схильність. Сама хвороба у спадок з ними не переходить. Для більшості психічних розладів не існує одного гена, який би визначав діагноз; ідеться про сотні варіантів, кожен із яких додає невеликий внесок. Тому генетичний тест на депресію чи біполярний розлад сьогодні не має практичного сенсу, про що прямо пише Національний інститут психічного здоров’я США (англійською). Значення має сімейний анамнез: якщо у батьків, братів або сестер був розлад, ризик вищий за середній, і лікарю важливо про це знати. Цифри ризику для найбільш вивченого прикладу зібрані в окремій статті про те, чи передається шизофренія у спадок.

Стрес і травма

Стрес сам по собі розладом не є. Це нормальна реакція організму на навантаження, і після того, як навантаження минає, тіло повертається до звичного стану. Проблема виникає у двох ситуаціях. Перша: стрес триває місяцями без перерви, як буває під час війни, тривалої хвороби близької людини чи роботи без вихідних, і система реагування на загрозу не встигає відновлюватися. Друга: подія була настільки сильною, що психіка не змогла її опрацювати, і спогади повертаються самі, з тим самим страхом, що і в момент події. Так формується посттравматичний стресовий розлад, про який є окрема стаття.

Травматичний досвід у дитинстві заслуговує окремої згадки. Насильство, зневага, втрата батьків або життя з дорослим, який п’є, змінюють те, як мозок дитини навчається реагувати на небезпеку. У дорослому віці це проявляється підвищеною тривожністю, труднощами в стосунках і більшою вразливістю до депресії. Це чинник ризику, який лікар враховує в лікуванні; вироком він не є.

Сон

Недосипання стоїть окремо, бо працює в обидва боки. Порушення сну є симптомом майже кожного психічного розладу і водночас його причиною. Кілька тижнів сну по чотири-п’ять годин знижують здатність керувати емоціями, погіршують пам’ять і концентрацію, підвищують тривожність. У людини зі схильністю до біполярного розладу серія безсонних ночей може запустити маніакальний епізод. Тому на першому прийомі я завжди запитую про сон, і часто його відновлення стає першим кроком лікування.

Алкоголь і речовини

Алкоголь, стимулятори, канабіс і безрецептурні заспокійливі можуть як викликати психічні симптоми, так і посилювати вже наявний розлад. Тривога наступного дня після вживання, депресія на тлі щоденного алкоголю, психоз після стимуляторів: усе це психіатр зустрічає регулярно. Якщо на перший план виходить залежність, її лікують у профільних закладах; розладами, які лишаються після припинення вживання, займається психіатр.

Коли причина в тілі: щитоподібна залоза, травми мозку, деменція

Частина станів, які виглядають як психічний розлад, має тілесну причину, і саме тому психіатр на першому прийомі розпитує про здоров’я і призначає аналізи. Найчастіші ситуації такі.

• Знижена функція щитоподібної залози дає пригнічений настрій, млявість, погіршення пам’яті, тобто картину депресії. Підвищена дає тривогу, серцебиття, безсоння, схожі на тривожний розлад.
• Анемія і дефіцит вітаміну B12 проявляються втомою, дратівливістю, зниженням концентрації.
• Черепно-мозкова травма, навіть перенесена кілька років тому, може змінювати настрій, контроль над гнівом і здатність планувати.
• Епілепсія, розсіяний склероз, інсульт впливають на емоції й мислення безпосередньо через ураження мозку.
• Деменція у людей старшого віку часто починається з того, що виглядає як депресія або «просто старість»: людина стає замкнутою, забуває слова, губиться у знайомих місцях. Про стадії і причини є окрема стаття про деменцію, а загальний огляд дає ВООЗ (англійською).
• Деякі ліки, зокрема гормональні препарати і препарати від тиску, можуть впливати на настрій; про них варто сказати лікарю.

Виявлення тілесної причини змінює лікування повністю: депресія на тлі зниженої функції щитоподібної залози минає після корекції гормонів, і антидепресанти тут можуть виявитися зайвими.

Психологічні розлади, психічні і неврологічні: до якого лікаря йти

У пошуку часто пишуть «психологічні розлади», маючи на увазі ті самі стани, які лікар називає психічними. Різниці між цими словами в медицині немає: психічний розлад є офіційним терміном класифікацій, і психологічними в побуті називають ті самі депресію, тривогу чи ОКР. Справжня межа проходить в іншому місці, між неврологією і психіатрією.

Невролог займається хворобами нервової системи, у яких є видиме ураження: інсульт, епілепсія, мігрень, хвороба Паркінсона, невропатії, наслідки травм. Його інструменти це огляд рефлексів, МРТ, електроенцефалографія. Психіатр займається розладами мислення, емоцій і поведінки, при яких МРТ зазвичай нічого не показує, бо зміни відбуваються на рівні роботи мозку, і на знімку його будова виглядає звичайно.

На практиці ці дві спеціальності перетинаються, і саме тому людина з тривогою, безсонням чи панічними нападами роками ходить до невролога з діагнозом «вегетосудинна дистонія», отримує судинні препарати і не покращується. Ми в клініці бачимо таких пацієнтів постійно. Простий орієнтир: якщо головна скарга стосується настрою, тривоги, сну, нав’язливих думок або сприйняття, починати варто з психіатра. Якщо є втрата чутливості, слабкість у кінцівках, судоми, порушення мови чи ходи, потрібен невролог. Коли сумніваєтесь, підійде будь-хто з двох: обидва вміють побачити, що випадок «не їхній», і спрямувати далі.

Коли записатися до психіатра

Йти до психіатра варто, якщо:

• пригнічений настрій, тривога або дратівливість тримаються довше двох тижнів і не пояснюються обставинами;
• сон порушений більшу частину ночей протягом місяця;
• скарги на тіло (серцебиття, біль, оніміння) є, а обстеження нічого не знаходять;
• з’явилися думки, що жити не хочеться (у цьому разі звертайтеся негайно: цілодобова лінія Lifeline Ukraine 7333, при загрозі життю 103);
• близька людина стала іншою: замкнулася, говорить дивні речі, перестала спати або доглядати за собою.

Якщо ви читаєте це заради близької людини, найкорисніше, що можна зробити, це описати їй конкретне, що вас турбує, і запропонувати піти на консультацію разом. Пошук винного («це через тебе», «це через роботу») лікуванню лише заважає. На прийомі психіатр розпитує про історію хвороби, родину, сон, ліки і за потреби спрямовує на аналізи або до невролога. Формат і тривалість описані на сторінці консультації психіатра.

Ця стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря: з’ясувати причину конкретного стану можна лише після огляду і, за потреби, обстеження.

Якщо ви впізнали себе або близьку людину в описаному, у клініці PALMIRA Mental у Києві можна отримати консультацію психіатра очно чи онлайн. Консультація коштує 2000 грн. Записатися можна за номером 0 (95) 540 14 11 або через сторінку контактів.