Біполярний розлад

Біполярна депресія це депресивна фаза біполярного розладу, і зовні вона майже не відрізняється від звичайної депресії: та сама пригніченість, втома, втрата інтересу до життя. Різниця в тому, що в історії людини були або будуть періоди протилежного стану, манії чи гіпоманії, і саме від цього залежить, які ліки допоможуть, а які зашкодять. Нижче пояснюю, як лікар відрізняє одне від іншого, як виглядають фази, чим відрізняються розлад 1 і 2 типу, чи лікується біполярний розлад і що робити родині.

Біполярний розлад це хронічне порушення настрою, при якому епізоди депресії чергуються з епізодами манії або гіпоманії, а між ними можуть бути періоди звичайного самопочуття різної тривалості. Старіша назва цього стану маніакально-депресивний психоз, у МКХ-10 він кодується як біполярний афективний розлад (F31).

Біполярна депресія: чим вона відрізняється від звичайної

Депресивний епізод при біполярному розладі відповідає тим самим критеріям, що й депресія без манії: пригнічений настрій або втрата інтересу майже щодня протягом щонайменше двох тижнів, до яких додаються порушення сну й апетиту, втома, відчуття провини, труднощі з концентрацією, думки про смерть. За скаргами на прийомі ці два стани можна не розрізнити, і саме так трапляється: людина роками лікується від «просто депресії», а розлад тим часом залишається без базової терапії.

Є ознаки, які змушують психіатра подумати про біполярний варіант. Перший депресивний епізод у підлітковому або ранньому дорослому віці. Багато епізодів за короткий час. Депресія, при якій людина спить і їсть більше, ніж зазвичай. Виражена загальмованість, коли важко навіть рухатися. Психотичні симптоми в депресії. Біполярний розлад у кровних родичів. І найважливіше: періоди в минулому, коли людина кілька днів майже не спала, була незвично активною, багато говорила, витрачала гроші чи починала десятки справ. Самі пацієнти рідко згадують такі періоди як хворобу, тому лікар розпитує про них окремо і, за згодою, розмовляє з родиною.

Ця різниця має практичний наслідок. Антидепресант сам по собі при біполярній депресії може викликати перехід у манію або прискорити зміну фаз, тому в таких випадках лікування будують інакше.

Біполярний розлад: симптоми в кожній фазі

Симптоми залежать від того, на якому полюсі перебуває людина. Ознаки депресії помічають усі, ознаки гіпоманії зазвичай пропускають, бо людина здається просто бадьорою і продуктивною.

Ознака	Депресивна фаза	Манія	Гіпоманія
Настрій	Пригнічений, порожній, безнадійний, часто з тривогою	Піднесений або дратівливий, дуже далекий від звичного	Помітно кращий за звичайний, іноді дратівливий
Енергія і сон	Втома, спить забагато або не може заснути	Потреба у сні різко падає, двох-трьох годин здається достатньо	Спить менше, але почувається відпочилим
Мислення і мовлення	Повільне, важко зосередитися і ухвалити рішення	Думки скачуть, мовлення швидке, важко перебити	Швидше за звичайне, багато ідей
Поведінка	Уникає людей, закидає справи, рухи сповільнені	Ризиковані витрати, імпульсивні рішення, конфлікти, іноді маячення чи галюцинації	Активна, товариська, береться за багато справ одразу
Критика до стану	Зазвичай є, людина розуміє, що хвора	Здебільшого немає, людина не вважає, що щось не так	Часто немає, стан сприймається як «нарешті добре»
Скільки триває	Щонайменше два тижні, часто місяці	Щонайменше тиждень або менше, якщо потрібна госпіталізація	Щонайменше чотири дні

Тривалість фаз узята з критеріїв, які наводить Національний інститут психічного здоров’я США (NIMH, англійською). Реальні епізоди зазвичай довші за ці мінімуми: депресія при біполярному розладі нерідко тягнеться місяцями, і сумарно людина проводить у ній значно більше часу, ніж у манії.

Манія і гіпоманія: у чому різниця

Обидва стани мають однаковий набір ознак, різниця у силі й наслідках. Манія руйнує звичне життя: людина не може працювати, потрапляє в борги, свариться з усіма, іноді опиняється в лікарні, у тяжких випадках втрачає зв’язок із реальністю. Гіпоманія м’якша: людина функціонує і навіть здається собі та іншим успішнішою, ніж зазвичай. Саме тому її майже ніколи не вважають проблемою, а за нею з великою ймовірністю приходить депресія, і тоді до лікаря звертаються вже з нею.

Бувають і змішані стани, коли одночасно є ознаки обох полюсів: рухове збудження, стрибки думок і безнадійність, тривога, думки про смерть. Це найнебезпечніший період з погляду ризику для життя, і він потребує термінової допомоги.

Біполярний розлад 1 і 2 типу

Тип визначається тим, яким був найважчий «верхній» епізод в історії людини.

При розладі 1 типу був хоча б один епізод повної манії. Депресивні епізоди зазвичай теж є, але для діагнозу вони не обов’язкові.

При розладі 2 типу були епізоди гіпоманії і щонайменше один депресивний епізод, а повної манії не було ніколи. Другий тип не є легшою версією першого: депресії при ньому часті, тривалі, і саме вони визначають якість життя. Через непомітність гіпоманії цей варіант розпізнають пізніше за перший.

Окремо описують циклотимію, коли протягом років настрій коливається між легкою пригніченістю і легким підйомом, не досягаючи критеріїв повного епізоду. Медична бібліотека США MedlinePlus описує всі ці варіанти в одному огляді (MedlinePlus, англійською).

Звідки береться біполярний розлад

Однієї причини немає. Найвагоміший чинник спадковість: розлад помітно частіше трапляється в родинах, де він уже є, хоча наявність хворого родича не означає, що захворіє й дитина. На спадковий ґрунт лягають стрес, порушення режиму сну, вживання психоактивних речовин, іноді гормональні зміни, наприклад після пологів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2019 році з біполярним розладом жили близько 40 мільйонів людей у світі (ВООЗ, англійською).

Чи лікується біполярний розлад

Біполярний розлад не зникає назавжди, але добре контролюється. Мета лікування: вивести з поточного епізоду, зробити наступні епізоди рідшими і легшими, а в ідеалі не допустити їх узагалі.

Основа лікування медикаментозна. Ключова група препаратів це стабілізатори настрою, або нормотиміки, які утримують емоційний стан у рівному діапазоні і приймаються довго, включно з періодами доброго самопочуття. У гострому депресивному епізоді до них додають препарати, які прицільно виводять із депресії. Британська настанова NICE радить не лікувати біполярну депресію самим антидепресантом і, якщо він потрібен, поєднувати його з препаратом, що захищає від переходу в манію (NICE, англійською). Підбір схеми займає час, іноді кілька тижнів, і при цьому потрібен контроль аналізів. Самостійно припиняти прийом не можна: рецидив після відміни часто важчий за попередній епізод.

Психотерапія доповнює ліки. Найкорисніші напрями психоосвіта, коли людина і родина вчаться розпізнавати ранні ознаки епізоду, когнітивно-поведінкова терапія і робота з режимом дня і сну. Стаціонар потрібен при тяжкій манії, психотичних симптомах або небезпеці для життя, решта лікування відбувається амбулаторно. Докладніше про те, як це організовано в клініці, на сторінці лікування біполярного розладу.

Якщо на перший план виходить залежність від алкоголю чи речовин, а при біполярному розладі це трапляється, її лікують у профільних закладах, і роботу з настроєм узгоджують із тим лікуванням.

Що робити родині

Родина зазвичай бачить зміну фази раніше за саму людину, і це головний ресурс у лікуванні.

Домовтеся заздалегідь, у спокійний період, як виглядають перші ознаки епізоду саме в цієї людини: менше сну, більше дзвінків і покупок, різка активність у соцмережах або, навпаки, зникнення з роботи, мовчання, відмова від їжі. Домовтеся, що робити, коли ви їх помітили: хто дзвонить лікареві, як бути з банківськими картками, машиною, роботою.

Не сперечайтеся з людиною в манії про те, чи вона хвора. Це марно і провокує конфлікт. Завдання в цей момент безпека і контакт із лікарем.

У депресивній фазі не вимагайте «зібратися» і не влаштовуйте розваг, які мали б підняти настрій. Допомагає інше: бути поруч, взяти на себе побутові речі, стежити, щоб людина приймала ліки і не залишалася надовго сама.

Будь-які слова про небажання жити, прощання, роздавання речей потребують негайних дій: контакт із лікарем у той самий день, у гострій ситуації виклик швидкої допомоги.

Дбайте і про себе. Життя поруч із людиною, у якої біполярний розлад, виснажує, і кілька зустрічей із психологом для родичів цілком виправдані.

Коли звертатися до психіатра

Приводом для консультації є депресія, яка повертається, погано відповідає на лікування або з’явилася в молодому віці, а також будь-які періоди в минулому, коли людина кілька днів майже не спала і була незвично активною. Якщо ви сумніваєтеся, чи є про що говорити, можна пройти тест на біполярний розлад: він не ставить діагноз, але допомагає впорядкувати спостереження перед візитом.

У клініці шлях починається з консультації психіатра, яка триває близько години і коштує 2000 грн. Лікар розпитує про поточний стан і про всю історію настрою, за згодою пацієнта розмовляє з родиною, за потреби призначає обстеження, щоб виключити інші причини. Далі складається план лікування і графік контрольних візитів. Записатися можна за телефоном 0 (95) 540 14 11.

Ця стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.

Біполярна депресія лікується, коли лікар знає, що вона біполярна. Розповісти про періоди підйому так само важливо, як і про періоди спаду.