Лікування депресії: методи, етапи і чого чекати

Депресія лікується, і в більшості випадків амбулаторно: людина продовжує жити вдома і ходити на прийоми. Що саме призначить лікар, залежить від тяжкості епізоду: при легкій депресії достатньо психотерапії і повернення активності, при помірній і тяжкій до психотерапії додають антидепресанти. Перший помітний ефект від ліків з’являється через кілька тижнів, а сам курс триває місяці. У цій статті пояснюю, з чого складається лікування, як воно розгортається в часі і чого чекати на кожному етапі.

Лікування депресії це поетапний план, який складає лікар після оцінки стану: спершу зняти симптоми, потім закріпити покращення і, якщо епізод не перший, зменшити ризик повернення. У плані є психотерапія, ліки або їхнє поєднання, а також зміни в режимі сну і активності. Що вважати депресією і як вона проявляється, описано на сторінці депресія; тут я говорю лише про те, що відбувається після того, як діагноз поставлено.

Що призначають залежно від тяжкості

Тяжкість епізоду лікар оцінює на консультації: скільки симптомів, наскільки вони заважають працювати і доглядати за собою, чи є думки про смерть. Попередньо зорієнтуватися допомагає тест на депресію за шкалою PHQ-9, але це скринінг, який не ставить діагноз.

Від тяжкості залежить перший крок. Всесвітня організація охорони здоров’я у довідці про депресію (англійською) називає психологічні методи основою лікування, а антидепресанти рекомендує додавати при помірній і тяжкій депресії; при легкій вони зазвичай не потрібні.

Тяжкість	З чого починають	Що додають
Легка	Психотерапія, повернення щоденної активності, режим сну	Ліки, якщо за кілька тижнів покращення немає або епізод повторний
Помірна	Антидепресант і психотерапія одночасно	Корекція препарату за відповіддю на лікування
Тяжка	Антидепресант, психотерапія, часте спостереження	Стаціонар, якщо є ризик для життя або людина не може подбати про себе

При легкій депресії ми в клініці бачимо, що найважче дається саме перший крок: людина чекає, поки «з’явиться бажання», а воно з’являється після дії. Тому психотерапевт разом із пацієнтом планує невеликі щоденні справи, і настрій підтягується за ними.

Як діють антидепресанти

Депресія супроводжується змінами в роботі мозку: порушується обмін речовин, за допомогою яких нервові клітини передають сигнали, і зв’язок між ділянками, що відповідають за настрій, сон і мотивацію. Антидепресанти поступово відновлюють цей обмін. Звідси дві речі, які дивують пацієнтів. Препарат не змінює настрій одразу, як знеболювальне знімає біль: мозку потрібен час, щоб перебудуватися. І антидепресанти не викликають ейфорії і не роблять людину «іншою»; вони повертають здатність відчувати те, що було доступно до хвороби.

Груп препаратів кілька, вони відрізняються тим, на які саме речовини впливають, і побічними ефектами. Який саме обрати, вирішує психіатр за картиною симптомів, супутніми хворобами і досвідом попереднього лікування. Про групи, міфи і побічні ефекти ми окремо написали в статті про антидепресанти.

Скільки триває лікування депресії

Перші зміни від ліків зазвичай помітні через кілька тижнів. За даними Національного інституту психічного здоров’я США (NIMH, англійською), антидепресантам потрібно від чотирьох до восьми тижнів, щоб подіяти повністю; сон і апетит часто покращуються раніше, ніж настрій. Тому висновок «не допомагає» через тиждень передчасний, і препарат не змінюють до контрольного візиту.

Далі лікування ділиться на етапи.

1. Гострий етап: від початку прийому до зникнення симптомів. Зазвичай це перші два-три місяці, з візитами до лікаря раз на кілька тижнів, щоб оцінити відповідь і переносимість.
2. Етап закріплення: препарат продовжують у тій самій дозі після того, як стало добре. Настанова NICE щодо депресії у дорослих (англійською) радить продовжувати щонайменше шість місяців після ремісії, бо в цей період ризик повернення симптомів найвищий.
3. Підтримувальний етап: людям із повторними епізодами лікар може запропонувати прийом на рік, два або довше. Це рішення ухвалюють індивідуально.

Завершення курсу теж є етапом: дозу знижують поступово за планом. Як це відбувається, ми описали в статті про те, як припинити приймати антидепресанти.

Психотерапія при депресії

Психотерапія при депресії має конкретну мету і обмежений термін. Найбільше доказів у трьох підходів. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) працює з думками, які підтримують депресію: «я ні на що не здатний», «нічого не зміниться», і вчить перевіряти їх на практиці. Поведінкова активація зосереджена на діях: людина повертає в життя справи, які раніше давали задоволення або відчуття сенсу, ще до того, як з’явиться бажання. Міжособистісна терапія працює зі стосунками і втратами, які збіглися з початком епізоду.

Курс зазвичай складається з десяти-двадцяти зустрічей, очно або онлайн. При помірній і тяжкій депресії психотерапія йде поруч із ліками і знижує ризик рецидиву після завершення медикаментозного курсу. Про те, як обрати напрям і чим психотерапевт відрізняється від психіатра, є розділ психотерапії.

Коли потрібен стаціонар

Більшість людей з депресією лікуються амбулаторно. Стаціонар потрібен, якщо є думки про самогубство з планом або спробою, якщо людина перестала їсти і пити, не встає з ліжка і не може подбати про себе, або якщо до депресії приєдналися маячні ідеї чи галюцинації. Ще одна причина: амбулаторне лікування кілька разів не дало результату і потрібен швидкий підбір терапії під щоденним наглядом.

Госпіталізація при депресії триває зазвичай кілька тижнів і не означає постановки на облік. Її мета: захистити людину в найгостріший період і швидко підібрати лікування, після чого людина повертається додому і продовжує терапію амбулаторно.

Якщо лікування не допомагає

Буває, що два повноцінні курси різних антидепресантів у достатній дозі і достатній термін не дали ефекту. Такий стан називають резистентною депресією. Це не вирок і не означає, що «нічого не працює»: лікар переглядає діагноз (за депресією може ховатися біполярний розлад, хвороба щитоподібної залози або інший стан), перевіряє, чи приймався препарат регулярно, і далі змінює тактику: поєднує препарати, додає психотерапію іншого напряму або застосовує немедикаментозні методи. Особливості ведення тяжких епізодів, зокрема тих, що виникають без зовнішньої причини, описані на сторінці лікування ендогенної депресії.

Що може зробити родина

Якщо ви читаєте це заради близької людини, найкорисніше, що можна зробити, це допомогти їй дійти до лікаря і залишитися поруч на час лікування. Слова «візьми себе в руки» і «в інших гірше» не працюють, бо депресія якраз забирає здатність узяти себе в руки. Краще працює конкретна допомога: записати на консультацію, поїхати разом, нагадувати про ліки в перші тижні, поки покращення ще немає і кинути препарат найлегше. Родина часто першою помічає покращення або, навпаки, погіршення, тому лікарю корисно почути і її спостереження.

Коли звертатися негайно

Є ситуації, коли чекати планового візиту не можна.

• Думки про самогубство, тим паче план або підготовка до нього. Телефонуйте на Лінію запобігання самогубствам 7333 (безкоштовно, цілодобово) або викликайте 103.
• Відмова від їжі і води кілька днів поспіль.
• Сплутаність, голоси, переконання в речах, яких немає.
• Різке погіршення в перші тижні після початку прийому ліків або після зміни дози.

У таких випадках не залишайте людину саму, приберіть із доступу ліки і гострі предмети і звертайтеся по допомогу того самого дня.

Якщо ви впізнали себе або близьку людину в описаному, у клініці PALMIRA Mental у Києві можна отримати консультацію психіатра очно чи онлайн. Лікар оцінить тяжкість епізоду і разом з вами складе план: психотерапія, ліки або їх поєднання. Консультація коштує 2000 грн. Записатися можна через сторінку контактів.

Ця стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря; діагноз і план лікування визначає психіатр після очного або онлайн-огляду.

Депресія відступає, коли її лікують, і перший крок до цього, як правило, найважчий. Далі стає легше.