Безсоння є однією з найчастіших причин звернення до лікаря. Логіка пацієнта зрозуміла: якщо не спиться, потрібне снодійне. Проте сучасні міжнародні настанови ставлять таблетки на друге місце, а на перше виводять когнітивно-поведінкову терапію безсоння. У цій статті психіатри клініки «PALMIRA Mental» пояснюють, які групи снодійних існують, чому курс завжди обмежений у часі і що робити, коли сон не налагоджується місяцями.

Які бувають снодійні препарати

Група	Приклади діючих речовин	Особливості
Z-препарати	золпідем, зопіклон, залеплон	Швидко скорочують час засинання. Призначаються коротким курсом через ризик звикання і поведінкові побічні ефекти
Бензодіазепіни	нітразепам, феназепам, діазепам	Мають снодійну і протитривожну дію. Тривалий прийом веде до толерантності та формування залежності
Седативні антидепресанти	тразодон, міртазапін, амітриптилін	Застосовуються, коли безсоння супроводжує депресію або тривожний розлад. Не викликають залежності
Мелатонін і його аналоги	мелатонін	Допомагають передусім при зсуві циркадного ритму: змінна робота, переліт, пізнє засинання. При класичному безсонні ефект помірний
Антигістамінні першого покоління	дифенгідрамін, доксиламін	Доступні без рецепта. Швидко втрачають ефективність, дають денну сонливість, погано переносяться людьми старшого віку
Окремі антипсихотики	кветіапін у малих дозах	Призначаються лише за наявності відповідного психіатричного діагнозу, не як звичайне снодійне

У таблиці вказані міжнародні непатентовані найменування діючих речовин. Вибір препарату залежить від типу порушення сну: одна справа, коли людина не може заснути, інша, коли вона прокидається серед ночі або надто рано.

Чому курс має бути коротким

Для більшості снодійних рекомендований курс складає від кількох днів до двох, максимум чотирьох тижнів. Причини суто медичні.

Толерантність. Мозок адаптується до препарату, і попередня доза перестає діяти. Виникає спокуса підвищити її самостійно, і саме тут починаються проблеми.

Ризик залежності. Бензодіазепіни та Z-препарати при тривалому прийомі формують фізичну і психологічну залежність. Це стосується й пацієнтів, які сумлінно виконували призначення, але приймали препарат надто довго.

Побічні ефекти вдень. Залишкова сонливість знижує швидкість реакції, що небезпечно за кермом і при роботі з механізмами. У людей старшого віку снодійні підвищують ризик падінь і переломів, а також погіршують пам’ять.

Якість сну. Медикаментозний сон за структурою відрізняється від природного: змінюється співвідношення фаз, зокрема глибокого сну. Людина спить довше, але не завжди відновлюється краще.

Приховування причини. Поки таблетка знімає симптом, справжня причина безсоння лишається без уваги.

Рикошетне безсоння

Це головна пастка тривалого прийому. Коли людина різко припиняє курс, сон на кілька ночей стає гіршим, ніж був до початку лікування: засинання розтягується, пробудження частішають, з’являється тривога перед ліжком.

Механізм тут фізіологічний. Нервова система адаптувалася до постійної присутності препарату, і після його зникнення розвивається тимчасове перезбудження. Небезпека в тому, як це трактує пацієнт: «без таблетки я взагалі не сплю, значить, вона мені потрібна». Так формується коло, у якому препарат уже не лікує безсоння, а лише знімає власну відміну.

Рикошетне безсоння минає за кілька днів або тижнів, якщо припиняти прийом поступово і під наглядом лікаря. Самостійно кидати снодійне після тривалого курсу не варто, схему зниження має розписати спеціаліст.

Чому першою лінією є когнітивно-поведінкова терапія безсоння

Міжнародні настанови, зокрема рекомендації Американської колегії лікарів і Європейського товариства дослідження сну, називають першою лінією лікування хронічного безсоння когнітивно-поведінкову терапію безсоння (КПТ-Б), а не медикаменти. Причина проста: за ефективністю в короткій перспективі метод не поступається снодійним, а через півроку після завершення лікування помітно їх випереджає. Ефект таблетки закінчується разом із прийомом, ефект терапії залишається.

КПТ-Б є структурованою програмою з кількох компонентів:

обмеження часу в ліжку: людина проводить у ліжку стільки часу, скільки реально спить, і сон ущільнюється;
контроль стимулів: ліжко асоціюється зі сном, а не з читанням новин, роботою і тривожними роздумами;
робота з думками про сон: розбір катастрофічних переконань на кшталт «якщо я не засну зараз, завтрашній день зіпсовано»;
методи розслаблення: дихальні техніки, м’язова релаксація;
щоденник сну: об’єктивна картина замість спогадів про безсонну ніч.

Курс зазвичай займає від чотирьох до восьми зустрічей. Він працює і тоді, коли безсоння тягнеться роками. Докладніше про підхід ми пишемо на сторінці лікування порушень сну.

Гігієна сну

Гігієна сну сама по собі не лікує хронічне безсоння, але без неї інші методи працюють гірше.

Прокидатися в один і той самий час, включно з вихідними. Час підйому важливіший за час відходу до сну.
Не лежати в ліжку без сну довше ніж приблизно двадцять хвилин. Краще встати, зайнятися чимось спокійним і повернутися, коли з’явиться сонливість.
Обмежити кофеїн у другій половині дня і врахувати, що він міститься не лише в каві.
Відмовитися від алкоголю як снодійного. Він прискорює засинання, але руйнує другу половину ночі.
Прибрати денний сон або скоротити його до короткого раннього епізоду.
Зробити спальню темною, прохолодною і тихою, а екрани прибрати за годину до сну.
Перенести фізичні навантаження на першу половину дня.

Коли безсоння є симптомом іншого розладу

Дуже часто порушення сну є не самостійною проблемою, а проявом психічного або соматичного захворювання. Тому лікар завжди питає не тільки про сон.

Депресія. Для типової картини характерні ранні пробудження о третій або четвертій годині без можливості заснути знову, разом зі зниженим настроєм, апатією і втратою інтересів. Тут снодійне дає мінімум користі, лікувати треба депресію.

Тривожні розлади. Людина не може заснути через потік думок, прокручує події дня, боїться самої безсонної ночі. Основою лікування є психотерапія і, за потреби, антидепресант, а не постійний прийом заспокійливих. Про короткі курси протитривожних препаратів ми розповідали в статті про транквілізатори.

Посттравматичний стресовий розлад. Кошмари і нічні пробудження вимагають окремого підходу.

Соматичні причини. Апное сну, синдром неспокійних ніг, біль, порушення роботи щитоподібної залози, побічна дія інших ліків. Апное заслуговує окремої згадки: при ньому седативні препарати здатні погіршити стан.

Якщо безсоння триває довше трьох місяців, з’являється щонайменше три ночі на тиждень і псує денне самопочуття, це привід на обстеження, а не на самостійний пошук сильнішої таблетки.

Часті питання

Чи можна купити снодійне без рецепта?

Без рецепта продаються переважно антигістамінні засоби, мелатонін і рослинні препарати. Z-препарати і бензодіазепіни в Україні рецептурні. Безрецептурний статус не означає безпечність: доксиламін дає виражену денну сонливість, а людям старшого віку антигістамінні першого покоління загалом не рекомендовані.

Чи допомагає мелатонін?

Він корисний при збоях циркадного ритму: змінна робота, зміна часових поясів, синдром відстроченої фази сну. При класичному хронічному безсонні його ефект скромний, і на роль повноцінного снодійного він не претендує.

Чи можна пити алкоголь для засинання?

Ні. Алкоголь скорочує час засинання, але фрагментує сон у другій половині ночі, посилює хропіння та апное і при регулярному вживанні погіршує безсоння.

Я приймаю снодійне вже кілька місяців. Що робити?

Не припиняти різко. Зверніться до лікаря: він оцінить ситуацію, розпише поступове зниження і паралельно запустить лікування, яке впливає на причину безсоння.

Лікування порушень сну в клініці «PALMIRA Mental»

Якщо сон не налагоджується тижнями, розумніше з’ясувати причину, ніж перебирати препарати. Лікарі клініки «PALMIRA Mental» у Києві проведуть діагностику, визначать, чи не стоїть за безсонням депресія або тривожний розлад, і підберуть лікування, включно з когнітивно-поведінковою терапією. Доступна консультація психіатра онлайн, записатися на очний прийом можна через сторінку контактів.

Снодійні препарати: що призначають при безсонні і чому таблетки не перша лінія