Як пережити втрату близької людини

Пережити втрату близької людини означає дати горю пройти своїм шляхом, і в більшості випадків для цього потрібні час, люди поруч і збережений мінімум сну та їжі. Лікування горе саме собою не потребує. Допомога фахівця стає потрібною, коли минають місяці, а стан не рухається, або коли до суму додаються ознаки депресії. У цій статті я пояснюю, як відрізнити одне від іншого і що робити в кожному випадку.

Горе це нормальна реакція психіки на втрату значущої людини. Воно охоплює сум, тугу, провину, злість, відчуття порожнечі, тілесну втому і хвилі, які накривають без попередження. Горе не є хворобою, і в більшості людей воно поступово втрачає гостроту без будь-якого втручання. Загальний опис того, що відбувається з людиною після втрати, є в довіднику MedlinePlus (англійською).

Стадії горя: популярна модель і те, що відбувається насправді

П’ять стадій (заперечення, гнів, торг, депресія, прийняття) описала Елізабет Кюблер-Росс у 1969 році на основі розмов зі смертельно хворими пацієнтами. Пізніше модель перенесли на горе тих, хто залишився, і вона стала настільки відомою, що люди звіряють із нею себе: «я досі не злюся, значить зі мною щось не так».

Послідовності стадій не існує. Ці стани приходять у будь-якому порядку, по кілька одночасно, повертаються через місяці після того, як здавалося, що вже минули. Частина людей узагалі не проходить через гнів чи торг. Модель корисна як словник для того, що людина може відчувати. Як розклад вона шкодить, бо додає до горя ще й тривогу про «неправильне» горювання.

Скільки триває горе

Гостра фаза зазвичай триває тижні і перші місяці. М’якша форма може тривати роками з загостреннями на річниці смерті, дні народження і свята. Перші пів року після втрати більшість людей описує як найважчі. Через рік хвилі суму ще приходять, але між ними вже є життя: робота, стосунки, плани на наступний місяць.

Межа, після якої горе вважають затяжним, у міжнародній класифікації визначена: щонайменше шість місяців, протягом яких стан не змінюється. Про це окремий розділ нижче. До цієї межі сильний біль, сльози посеред дня, небажання бачити людей і розмови з померлим уголос є звичайною частиною горювання.

Що робити в перші тижні

Порад про «як правильно горювати» не існує, але є речі, які на практиці полегшують перші тижні.

• Скоротіть навантаження там, де це можливо. Психіка зараз витрачає більшість сил на втрату, і вимагати від себе звичної продуктивності означає програвати двічі.
• Тримайте мінімальну базу: сон у звичний час, їжа тричі на день, вода, прогулянка. Тіло горює разом із психікою, і його виснаження робить біль гострішим.
• Відкладіть великі рішення (переїзд, продаж житла, звільнення) хоча б на кілька місяців, якщо їх можна відкласти.
• Говоріть про людину і називайте її ім’я. Мовчання навколо померлого не захищає від болю, воно лише лишає з ним наодинці.
• Просіть про конкретну допомогу: привезти їжу, посидіти з дітьми, зайнятися документами. Люди хочуть допомогти і не знають як.
• Алкоголь і снодійне без призначення дають полегшення на вечір і гірший сон уночі. Якщо не спите кілька ночей поспіль, це привід для розмови з лікарем.
• Плакати або не плакати: обидва варіанти нормальні. Відсутність сліз не означає відсутності горя.

Нормальне горе чи депресія: як відрізнити

Депресія після втрати можлива, і особливо в людей, які вже мали депресивні епізоди раніше. Ключова відмінність у тому, куди спрямований біль і як він рухається з часом.

Ознака	Нормальне горе	Депресія
Настрій	Хвилями: сум чергується з моментами спокою, іноді зі сміхом	Рівно пригнічений більшу частину дня майже щодня
Про що думки	Про померлого: спогади, туга, розмови з ним	Про себе: нікчемність, провина за все, безнадія
Самооцінка	Збережена	Знижена, людина вважає себе тягарем
Здатність радіти	Повертається на короткі моменти	Відсутня, ніщо не приносить задоволення
Думки про смерть	Бажання бути поруч із померлим	Відчуття, що не заслуговуєш жити, або план, як піти
Динаміка	З місяцями стає легше	Без лікування не змінюється або наростає

Якщо ознаки з правого стовпця тримаються два тижні і довше, потрібна консультація. Докладно вони описані в статті симптоми і ознаки депресії, а загальний огляд є на сайті Національного інституту психічного здоров’я США (англійською).

Ускладнене (пролонговане) горе

У Міжнародній класифікації хвороб МКХ-11 є окремий діагноз: пролонгований розлад горя (англійською). Його критерії: після смерті минуло щонайменше шість місяців, а людина живе зі стійкою тугою за померлим або постійно зайнята думками про нього, і до цього додається сильний емоційний біль: провина, злість, неможливість прийняти втрату, відчуття, що частина себе втрачена, нездатність відчувати будь-що добре. Стан порушує роботу, стосунки і побут і виходить за межі того, що прийнято в культурі людини.

Практично це означає таке: якщо через рік після втрати ви живете так само, як у перший місяць, це стан, який має назву і піддається лікуванню. Для нього існують окремі протоколи психотерапії, а при супутній депресії підключають і медикаментозну підтримку. Схожий механізм має і розлад адаптації, про який ми розповідаємо на сторінці лікування розладу адаптації.

Як підтримати людину, яка втратила близького

Найбільше допомагає присутність без спроб полагодити. Фрази «час лікує», «тримайся», «ти сильна», «йому вже краще» не працюють, бо переводять розмову з горя людини на комфорт того, хто говорить. Працює інше: «я поруч», «розкажи про нього», «я привезу вечерю о сьомій».

Більшість підтримки зникає через два тижні після похорону, а найважчий період зазвичай припадає на другий, третій і четвертий місяці. Нагадайте про себе саме тоді. Пам’ятайте дати: річницю, день народження померлого. Не квапте з «повернутися до життя»: людина повернеться, коли зможе.

Окремо слідкуйте за ознаками, які потребують дії: людина не їсть і не спить тижнями, п’є щодня, каже, що не хоче жити, або говорить про померлого так, ніби готується до нього приєднатися. У такому випадку розмова про лікаря потрібна прямо і без відкладання.

Втрата на війні: коли немає тіла або прощання

Горе після загибелі на війні має свої особливості, і звичайні поради тут працюють гірше.

Коли людина зникла безвісти, психіка не може завершити те, що не має факту. Родина живе між надією і горем, і обидва стани співіснують місяцями. Чекати і водночас горювати нормально, і в цьому немає зради. Дозволити собі жити зараз, без паузи до повернення, це найважче і найпотрібніше.

Коли тіла немає або похорон неможливий, ритуал прощання все одно потрібен. Його можна створити самостійно: місце, дата, речі людини, лист до неї, зустріч із тими, хто її знав. Не обов’язково чекати, поки з’явиться офіційна можливість.

У тих, хто був поруч із загиблим, часто виникає провина того, хто вижив: «чому він, а не я». Це одна з найважчих форм горя, і з нею варто працювати разом із психологом або психіатром.

Коли потрібен психолог, а коли психіатр

До психолога варто йти, коли горе йде звичайним шляхом, але нести його важко: хочеться говорити з кимось поза родиною, стосунки з померлим були складними, втрата сталася на війні, або потрібна допомога в розмові з дитиною про смерть. Психолог працює з переживанням і не призначає ліків. Записатися можна на сторінці консультація психолога.

До психіатра варто йти, коли ознаки депресії з таблиці тримаються понад два тижні, сон зруйнований кілька тижнів поспіль, з’явилися панічні напади, минуло понад пів року без змін, або людина раніше мала депресію чи біполярний розлад. Психіатр оцінює стан, ставить діагноз, за потреби призначає лікування і скеровує на психотерапію. Докладніше на сторінці консультація психіатра. Із залежністю від алкоголю працюють профільні центри, але оцінити стан і сказати, куди йти далі, психіатр може на першому прийомі.

Якщо з’явилися думки, що жити не хочеться, або план, як це зробити, телефонуйте зараз: Лінія запобігання самогубствам 7333 (безкоштовно, цілодобово) або 103.

Ця стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря: оцінити стан і підібрати допомогу може лише фахівець після очної або онлайн-розмови.

У клініці PALMIRA Mental у Києві можна отримати консультацію психолога або психіатра очно чи онлайн. Консультація коштує 2000 грн. Записатися можна за телефоном 0 (95) 540 14 11 або через сторінку контактів.