Форми шизофренії: які бувають і що форма змінює в лікуванні

Форми шизофренії за МКХ-10 це параноїдна, гебефренічна, кататонічна, недиференційована, резидуальна і проста, окремим кодом стоїть постшизофренічна депресія. Форма описує, які симптоми переважають у конкретної людини, і від цього залежить, з чого психіатр починає лікування, наскільки терміново потрібен стаціонар і на що спирається реабілітація. МКХ-11 ці підтипи вже прибрала, але в Україні діагноз досі кодують за МКХ-10, тому у виписці ви побачите саме ці назви. У цій статті пояснюю, чим форми відрізняються одна від одної і що кожна з них змінює в лікуванні.

Форма шизофренії це варіант розладу, який виділяють за провідними симптомами: маячення і голоси, хаос у мові і поведінці, порушення рухів або поступове згасання активності без явного психозу. Причини в усіх форм спільні, і сам діагноз «шизофренія» ставиться за одними критеріями. Форма уточнює картину в межах того самого діагнозу.

Форми шизофренії за МКХ-10: таблиця

У класифікації, за якою працюють українські лікарі (МКХ-10), шизофренія має код F20, а форми йдуть як його підрозділи від F20.0 до F20.6. Повний перелік критеріїв є в офіційному браузері класифікації (ICD-10, ВООЗ, англійською). У таблиці: які симптоми переважають, коли форма зазвичай починається і що це змінює в лікуванні.

Форма	Провідні симптоми	Типовий початок	Що змінює в лікуванні
Параноїдна (F20.0)	стійке маячення, слухові галюцинації, підозрілість; мислення й емоції відносно збережені	пізніше за інші форми, частіше в дорослому віці	найпередбачуваніша відповідь на антипсихотики, лікування здебільшого амбулаторне
Гебефренічна (F20.1)	безладна мова і поведінка, недоречні емоції, манерність, швидке наростання апатії	підлітки і молоді дорослі	відповідь на ліки слабша, реабілітацію і роботу з родиною починають одразу
Кататонічна (F20.2)	ступор або збудження, застигання в позах, мовчання, відмова від їжі і води	будь-який вік, часто гострий початок	стан може загрожувати життю, потрібен стаціонар і окремі методи лікування кататонії
Недиференційована (F20.3)	критерії шизофренії є, жодна картина не переважає	будь-який вік	лікування будують за тим симптомом, який заважає найбільше
Постшизофренічна депресія (F20.4)	депресія після психотичного епізоду, частина симптомів лишається	перші місяці після гострого періоду	депресію лікують окремо, підтримувальну терапію не відміняють, стежать за ризиком суїциду
Резидуальна (F20.5)	після епізодів лишаються апатія, бідність мови, замкнутість	через роки після перших епізодів	акцент на реабілітацію і соціальні навички, мінімальна підтримувальна доза
Проста (F20.6)	поступова втрата інтересів і активності без маячення і галюцинацій	молодий вік, розвивається роками	діагноз ставлять пізно, лікування спирається на психосоціальні методи

Параноїдна шизофренія

Найпоширеніша форма. У побуті її часто називають параноїдальною, у класифікації вона параноїдна, і йдеться про одне й те саме. На перший план виходять маячення (переслідування, стеження, особливого призначення) і слухові галюцинації, найчастіше голоси, які коментують або наказують. Мислення при цьому лишається досить зв’язним, емоції збережені краще, ніж при інших формах, тому людина може роками працювати і приховувати переживання. Симптоми параноїдальної шизофренії, причини і те, як вона розвивається, ми детально описали у статті параноїдна шизофренія. Для лікування важливо, що ця форма зазвичай добре відповідає на антипсихотики, і при вчасному початку більшість людей лікуються амбулаторно.

Гебефренічна шизофренія

Форма, яку за описом МКХ-10 діагностують переважно у підлітків і молодих дорослих. Маячення і галюцинації тут уривчасті і не головні. Головне це дезорганізація: мова без теми, яка перескакує з предмета на предмет, недоречний сміх, манерність, дитячі витівки в серйозних ситуаціях, безцільна поведінка. Апатія і соціальне відсторонення наростають швидко. Через це гебефренічна форма вважається складнішою для лікування: ліки прибирають психотичні симптоми, а з негативними працюють слабше, тому психосоціальну реабілітацію і роботу з родиною ми починаємо з перших тижнів, не чекаючи повної ремісії.

Кататонічна шизофренія

Форма, при якій переважають порушення рухів і волі. Людина може годинами лишатися в одній позі, не відповідати на звернення, застигати в незручному положенні або, навпаки, впадати в безладне збудження. Обидва стани можуть змінювати один одного. Небезпека кататонії у відмові від їжі і води та в ускладненнях нерухомості, тому це той випадок, коли стаціонар потрібен майже завжди, а лікування кататонії має власні методи, які відрізняються від звичайної схеми. Докладніше про ознаки і причини у статті кататонічна шизофренія.

Проста шизофренія

Найважча для розпізнавання форма, бо в ній немає того, що звикли вважати шизофренією: ні голосів, ні маячення. Є повільне, роками, згасання: людина втрачає інтерес до навчання і роботи, замикається, стає байдужою до себе і до близьких, у поведінці з’являються дивацтва. Родина довго пояснює це характером, лінощами чи «важким віком», і до психіатра людина потрапляє пізно. Лікування простої форми спирається на психосоціальні методи, структурований день і роботу з родиною; ліки тут допомагають менше, ніж при параноїдній формі, і рішення про них психіатр ухвалює індивідуально.

Резидуальна, недиференційована і постшизофренічна депресія

Три коди для етапів перебігу або змішаних картин. Недиференційована форма означає, що критерії шизофренії виконані, але жодна з описаних картин не переважає; лікування будують за симптомом, який заважає найбільше. Резидуальна форма це хронічний етап після одного чи кількох епізодів, коли гострих симптомів уже немає, а лишаються апатія, бідність мови, зниження активності; головна робота тут це реабілітація і підтримувальне лікування без пропусків. Постшизофренічна депресія виникає в перші місяці після психотичного епізоду, коли людина усвідомлює, що з нею сталося. Це небезпечний період з погляду ризику суїциду, тому депресію лікують окремо, а підтримувальну терапію не відміняють.

Уповільнена шизофренія, шизотиповий і шизоафективний розлади

Цих назв у переліку форм немає, і саме про них питають найчастіше. Уповільнена (млявоперебігаюча) шизофренія це термін радянської психіатрії, якого в МКХ-10 не існує. Стани, які так називали, сьогодні найближчі до шизотипового розладу з окремим кодом F21, він описаний на сторінці шизотипові розлади; чому термін досі живе і що під ним розуміють, ми розібрали у статті уповільнена шизофренія. Шизоафективний розлад також стоїть окремо, код F25: у ньому психотичні симптоми поєднуються з вираженими епізодами депресії чи манії, і лікують його інакше; детальніше на сторінці шизоафективний розлад. І ще одне уточнення: «гостра шизофренія» це стадія, загострення, яке може статися при будь-якій формі; як воно виглядає, у статті гостра шизофренія.

Чому МКХ-11 відмовилась від форм

В одинадцятій редакції класифікації (ICD-11, ВООЗ, англійською) шизофренія має код 6A20 і не має підтипів. Замість форми лікар описує стан двома наборами уточнень: які групи симптомів виражені зараз (позитивні, негативні, депресивні, маніакальні, психомоторні, когнітивні) і як перебігає хвороба (перший епізод, повторні епізоди чи безперервний перебіг, і чи є зараз симптоми або ремісія). Форма у багатьох людей з роками змінювалась, параноїдна картина переходила в резидуальну, і її назва мало допомагала спланувати лікування. Ми в клініці бачимо це щодня: два пацієнти з однаковим кодом F20.0 можуть потребувати зовсім різної допомоги, тому в описі стану ми орієнтуємось на актуальні симптоми і перебіг, навіть якщо в документах стоїть форма за МКХ-10.

Що форма змінює в лікуванні

Основа лікування у всіх форм спільна: антипсихотики, психотерапія і психоосвіта, робота з родиною і реабілітація, і про це є наша окрема стаття сучасне лікування шизофренії. Форма змінює акценти. Параноїдна дає найпередбачуванішу відповідь на ліки. Гебефренічна і проста вимагають ранньої реабілітації, бо негативні симптоми ліками прибираються гірше. Кататонічна потребує стаціонару і окремих методів. Постшизофренічна депресія вимагає уваги до ризику суїциду. Що саме призначити, у якій послідовності і коли переглядати схему, вирішує психіатр, який веде пацієнта.

Коли звертатися до психіатра

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ, англійською), шизофренія найчастіше починається в пізньому підлітковому віці або на третьому десятку років, у чоловіків раніше, ніж у жінок. Визначати форму самостійно не потрібно: це робить психіатр на прийомі, і з часом форма може уточнюватись. Повний перелік ознак є на сторінці шизофренія: симптоми. Йти до лікаря варто, якщо:

• з’явилися голоси, переконаність у стеженні або в особливому призначенні
• мова стала безладною, а поведінка недоречною для ситуації
• людина застигає, не відповідає, відмовляється їсти і пити (у цьому разі викликайте швидку)
• протягом місяців згасають інтереси, людина замикається і занедбує себе
• після психотичного епізоду з’явилися пригніченість і думки, що жити не хочеться (у цьому разі звертайтеся негайно)

Якщо ви читаєте це заради близької людини, не сперечайтеся про назву форми і не намагайтеся довести, що переживання «вигадані». Корисніше запропонувати піти до психіатра разом, наприклад «щоб налагодити сон», і бути поруч на перших візитах.

Консультація психіатра в клініці PALMIRA Mental коштує 2000 грн, очно в Києві або онлайн. Записатися можна через сторінку контактів.

Ця стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря: форму шизофренії і схему лікування визначає психіатр після огляду.

Форма пояснює, з чого починати, і при будь-якій з них люди виходять у ремісію і повертаються до звичного життя.