Нарколепсія є хронічним неврологічним розладом сну, при якому мозок втрачає здатність утримувати стабільну межу між сном і неспанням. Людина раптово засинає вдень, а вночі спить поверхово й уривчасто. Стан належить до неврологічних, а не психічних, хоча його роками помилково лікують як депресію чи хронічну втому. У Міжнародній класифікації хвороб МКХ-10 нарколепсія має код G47.4 серед хвороб нервової системи, тобто поза розділом психічних розладів.

Що таке нарколепсія

У здорової людини перехід у фазу швидкого сну відбувається приблизно через годину після засинання. При нарколепсії цей механізм порушений, і елементи швидкого сну прориваються у неспання. Звідси характерні прояви: раптова втрата м’язового тонусу при збереженій свідомості, сновидіння на межі засинання, нездатність поворухнутися при пробудженні.

Розлад трапляється приблизно у 1 людини на 2000. Симптоми зазвичай починаються у підлітковому або молодому дорослому віці, іноді після інфекції чи різкої зміни режиму.

Тип 1 і тип 2

Нарколепсія 1 типу. Перебігає з катаплексією й пов’язана з різким дефіцитом орексину в спинномозковій рідині. Це класична, краще вивчена форма.
Нарколепсія 2 типу. Катаплексії немає, рівень орексину зазвичай у нормі. Денна сонливість виражена так само, тому діагностика складніша.

Симптоми

Надмірна денна сонливість. Головний і найпостійніший симптом. Йдеться про непереборні напади сну, які тривають від кількох до двадцяти хвилин. Після короткого сну людина відчуває свіжість, але за годину або дві сонливість повертається. Напади трапляються під час читання, наради, розмови, іноді за кермом.

Катаплексія. Раптова короткочасна втрата м’язового тонусу при повністю збереженій свідомості. Її провокують сильні емоції, найчастіше сміх, здивування чи радість. Прояви бувають різними: підкошуються ноги, слабшає шия й голова опускається, обвисає обличчя, змінюється мова. Епізод триває від кількох секунд до двох хвилин і минає самостійно. Через зовнішню схожість катаплексію нерідко приймають за судомний напад або за непритомність, хоча свідомість при ній не втрачається. Про відмінності судомних станів читайте на сторінці про судомний напад.

Сонний параліч. Неможливість поворухнутися чи заговорити при засинанні або пробудженні, тривалістю до кількох хвилин. Стан лякає, але сам по собі безпечний.

Гіпнагогічні галюцинації. Яскраві зорові чи слухові образи на межі сну й неспання, часто з відчуттям чужої присутності в кімнаті. При засинанні їх називають гіпнагогічними, при пробудженні гіпнопомпічними.

Порушений нічний сон. Попри денну сонливість, ніч уривчаста, з частими пробудженнями. Люди часто дивуються цьому поєднанню.

Причина

При нарколепсії 1 типу гине більшість нейронів гіпоталамуса, які виробляють орексин (гіпокретин). Цей нейромедіатор підтримує стабільне неспання й гальмує невчасний вхід у швидкий сон. Без нього межа між станами стає нестійкою.

Найімовірнішим механізмом загибелі цих клітин вважають аутоімунний процес у людей з певною генетичною схильністю, часто запущений перенесеною інфекцією. Спадковою хворобою у прямому сенсі нарколепсія не є: більшість пацієнтів не мають хворих родичів.

Чому діагноз ставлять із запізненням на роки

Проміжок між появою симптомів і правильним діагнозом часто складає від кількох років до десяти й більше. Причини такі:

денну сонливість списують на брак сну, навантаження, лінощі чи характер;
катаплексію при легких проявах помічають лише самі пацієнти й не повідомляють про неї, бо не пов’язують із сонливістю;
симптоми починаються у підлітковому віці, коли сонливість здається нормою;
першим поясненням, яке приходить на думку, стає депресія, і лікування починають із неї;
сонний параліч і галюцинації пацієнти часто приховують, побоюючись, що їх сприймуть як ознаку психічного розладу.

Ціна затримки висока: страждає навчання, кар’єра, зростає ризик ДТП і виробничих травм.

Як відрізнити від депресії та звичайного недосипу

Недосип. Сонливість зникає після кількох ночей достатнього сну й відпустки. При нарколепсії вона зберігається попри повноцінний нічний сон.
Ефект короткого сну. При нарколепсії 15 хвилин сну дають відчутну свіжість на годину або дві. При депресії денний сон зазвичай не освіжає, а розбитість тримається весь день.
Настрій та інтерес. При депресії провідними є знижений настрій, втрата задоволення, почуття провини. При нарколепсії настрій зазвичай збережений, а страждання спричиняє саме сонливість. Вторинна депресія при цьому цілком можлива, і тоді потрібні обидва напрями допомоги.
Катаплексія. Епізоди слабкості при сміху не бувають ані при недосипі, ані при депресії. Це найспецифічніша ознака.
Апное сну. Тут сонливість поєднується з хропінням, зупинками дихання, ранковим головним болем. Це окрема причина, яку теж треба виключити. Про інші причини поганого сну читайте на сторінці про порушення сну.

Діагностика

Обстеження проводить невролог або лікар медицини сну. Воно включає:

клінічне інтерв’ю з детальним описом епізодів, щоденник сну, шкали оцінки сонливості;
полісомнографію, тобто нічне дослідження сну з реєстрацією ЕЕГ, дихання, рухів і насичення крові киснем. Вона виключає апное та інші причини;
множинний тест латентності сну (MSLT) наступного дня. Пацієнту пропонують п’ять коротких спроб сну з інтервалом у дві години. При нарколепсії засинання настає швидко, а фаза швидкого сну з’являється на початку щонайменше у двох спробах;
аналіз крові на генетичні маркери та, у складних випадках, визначення рівня орексину у спинномозковій рідині;
перегляд препаратів, які пацієнт приймає, бо частина з них сама викликає сонливість.

Перед дослідженням лікар зазвичай просить упорядкувати режим сну на два тижні, інакше результат буде спотворений недосипом.

Лікування

Вилікувати нарколепсію повністю сьогодні неможливо, але симптоми добре піддаються контролю.

Режим і поведінкові заходи. Основа, без якої ліки працюють гірше. Сюди належать заплановані короткі сни по 15-20 хвилин раз або двічі на день, стабільний час відходу до сну, обмеження алкоголю, обережність із важкою їжею вдень.

Медикаменти. Використовують засоби, що підтримують неспання протягом дня, і окремі препарати для зменшення катаплексії й стабілізації нічного сну. Конкретну схему підбирає лише лікар, з урахуванням супутніх станів і побічних ефектів. Самостійна зміна дози чи різка відміна погіршують стан.

Супровід. Лікування супутньої депресії й тривоги, робота з наслідками для навчання й роботи, підтримка родини.

Водіння та робота

Питання безпеки обговорюють на першому ж прийомі.

До досягнення контролю над сонливістю водіння слід обмежити. Далі рішення ухвалює лікар індивідуально, з урахуванням реакції на лікування.
Плануйте короткий сон перед дорогою й уникайте тривалих поїздок наодинці.
На роботі варто уникати нічних змін і безперервних тривалих завдань без пауз.
Робота з рухомими механізмами й на висоті потребує окремої оцінки ризику.
Коротка розмова з керівником про потребу у 20-хвилинній перерві на сон часто вирішує більше, ніж роки прихованої боротьби із сонливістю.

Часті питання

Чи є нарколепсія психічним захворюванням?

Ні. Це неврологічний розлад сну, пов’язаний із дефіцитом орексину. Психіатр підключається тоді, коли приєднується депресія або тривога.

Чи можна вилікувати нарколепсію?

Повного одужання зараз досягти не можна. Поєднання режиму, запланованого денного сну й підібраної лікарем терапії дозволяє більшості пацієнтів навчатися й працювати у звичайному режимі.

Чи завжди при нарколепсії буває катаплексія?

Ні. Вона характерна для 1 типу. При 2 типі катаплексії немає, і саме тому діагноз ставлять пізніше.

Чи завжди сонний параліч означає нарколепсію?

Ні. Поодинокі епізоди сонного паралічу трапляються і у здорових людей, особливо при недосипі та зміні часових поясів. Значення має поєднання з денною сонливістю та іншими симптомами.

Якщо денна сонливість зберігається попри достатній нічний сон або ви помічали епізоди слабкості при сміху, запишіться на консультацію у клініці “PALMIRA Mental” у Києві. Зв’яжіться з нами через сторінку контактів або перегляньте інші напрями психіатричної допомоги.