Шизоафективний розлад: що це і як лікують

Шизоафективний розлад це психічний розлад, при якому в людини є психотичні симптоми, як при шизофренії (голоси, марення, сплутане мислення), і водночас виражений епізод настрою: депресія або манія. У Міжнародній класифікації хвороб МКХ-10 він має код F25, у МКХ-11 код 6A21. Розлад лікують, і між загостреннями більшість людей живе вдома і повертається до роботи чи навчання.

Шизоафективний розлад лікарі розташовують на межі двох груп: розладів шизофренічного спектра і розладів настрою. За даними довідника MedlinePlus Національної медичної бібліотеки США (англійською), він трапляється рідше, ніж шизофренія і розлади настрою, частіше в жінок і рідко в дітей. Точна причина невідома. Свою роль, імовірно, відіграють гени і зміни в роботі нейромедіаторів мозку, а сильний стрес і вживання речовин можуть запустити загострення.

Типи шизоафективного розладу

Тип визначають за тим, який епізод настрою супроводжує психоз.

• Біполярний, або маніакальний, тип (F25.0): поруч із психотичними симптомами бувають епізоди манії, іноді й депресії. Людина мало спить і не втомлюється, говорить швидко, береться за багато справ одразу, витрачає гроші, легко дратується.
• Депресивний тип (F25.1): психоз поєднується лише з депресивними епізодами. Настрій пригнічений, зникає інтерес до всього, з’являються сповільненість, почуття провини і безнадії.
• Змішаний тип (F25.2): ознаки манії і депресії переплітаються в одному епізоді.

В американській класифікації DSM-5 лишилося два типи, біполярний і депресивний. Саме так їх описує огляд StatPearls у бібліотеці NCBI (англійською). Для лікування тип має практичне значення: від нього залежить, які препарати лікар додає до основного лікування.

Симптоми

Психозом Національний інститут психічного здоров’я США (NIMH, англійською) називає стан, у якому людина втрачає контакт із реальністю. При шизоафективному розладі психоз і зміни настрою можуть з’являтися разом або по черзі, і в кожної людини картина своя. Найчастіше родина помічає таке:

• Людина чує голоси або бачить те, чого немає.
• З’являються стійкі переконання, які не відповідають дійсності: за нею стежать, їй хочуть зашкодити, у звичайних речах приховані послання саме для неї.
• Мова стає незв’язною, думка перескакує з теми на тему.
• Настрій тижнями пригнічений або, навпаки, надто піднесений чи дратівливий.
• Змінюються сон, апетит і кількість енергії.
• Людина перестає стежити за собою, уникає людей, їй важко зосередитися.

Перебіг зазвичай хвилеподібний: періоди тяжких симптомів змінюються покращенням. MedlinePlus зазначає, що люди з цим розладом частіше, ніж при більшості інших психотичних розладів, повертаються до попереднього рівня життя, хоча лікування їм зазвичай потрібне тривале.

Чим відрізняється від шизофренії, біполярного розладу і шизотипового розладу

Ці назви плутають постійно, а від точного діагнозу залежить, яке лікування людина отримає.

Від шизофренії шизоафективний розлад відрізняють епізоди настрою. При шизофренії депресія чи піднесений настрій теж трапляються, проте вони короткі порівняно з усією тривалістю хвороби. При шизоафективному розладі виражена депресія або манія займає значну частину часу, поки триває розлад.

Від біполярного розладу з психотичними симптомами його відрізняє те, що відбувається, коли настрій вирівнюється. При біполярному розладі голоси і марення бувають лише на піку манії чи депресії і зникають разом з епізодом. При шизоафективному розладі психотичні симптоми тримаються щонайменше два тижні тоді, коли епізоду настрою немає. Цю ознаку MedlinePlus називає обов’язковою для діагнозу.

Шизотиповий розлад є окремим діагнозом зі схожою назвою. Це розлад особистості: дивакуватість, незвичні переконання і відстороненість від людей тривають роками як риса характеру, а стійкого психозу і чітких епізодів депресії чи манії немає. Назви схожі, проте стани різні, і лікують їх по-різному.

У кожному з цих випадків діагноз ставлять за перебігом, тобто після спостереження за тим, як симптоми змінюються з часом. Одного огляду в гострому стані часто недостатньо, і лікар може уточнити діагноз через кілька місяців.

Як ставлять діагноз

Аналізу чи апаратного обстеження, яке показало б шизоафективний розлад, не існує. Психіатр ставить діагноз на підставі розмови з людиною і з родиною, історії симптомів і спостереження. На прийомі лікар з’ясовує:

• Коли з’явилися перші симптоми і що їм передувало.
• Скільки тривали епізоди депресії чи манії і чи були голоси або марення поза ними.
• Чи траплялися подібні стани в родичів.
• Які препарати, алкоголь чи інші речовини людина вживала останнім часом.

Перед тим як поставити діагноз, лікар виключає інші причини схожої картини. Психоз і різкі зміни настрою можуть дати стимулятори, судомні розлади, гормональні препарати і деякі тілесні хвороби. Тому за потреби призначають аналізи крові і огляд невролога чи терапевта.

Лікування

Лікування підбирають під тип розладу і під те, що переважає зараз: психоз, депресія чи манія.

Препарати. Основу становлять антипсихотики, які зменшують голоси, марення і збудження. При біполярному типі до них додають нормотиміки (стабілізатори настрою), при депресивному лікар може додати антидепресанти. Препарат, дозу і тривалість визначає психіатр за станом людини, віком, супутніми хворобами і тим, як вона переносила ліки раніше, тому назв і схем на цій сторінці немає. Самостійна відміна препаратів часто закінчується поверненням симптомів, тому будь-які зміни обговорюють із лікарем.

Психотерапія. Коли гострий стан минув, психотерапевт допомагає людині зрозуміти свій розлад, помічати ранні ознаки загострення, налагодити сон і режим. Когнітивно-поведінкова терапія вчить інакше ставитися до думок і переконань, які можуть лишатися після епізоду, і не давати їм керувати поведінкою.

Психоосвіта для родини. Рідні дізнаються, як діє лікування, як говорити з людиною під час загострення і що робити, коли помітили перші ознаки. Настанова NICE щодо психозу і шизофренії у дорослих (англійською) радить пропонувати таку роботу з родиною всім, хто живе разом із пацієнтом або тісно з ним спілкується.

Стаціонар у гострій фазі. Якщо людина кілька діб не спить, не їсть, перестала доглядати себе або може зашкодити собі чи іншим, лікування починають у стаціонарі. Там лікар бачить її щодня, препарати підбирають під наглядом, а родина лишається на зв’язку. Після стабілізації лікування продовжується амбулаторно.

Гострий епізод зазвичай стихає за кілька тижнів. Підтримувальне лікування триває значно довше, бо розлад схильний повертатися, і його термін визначає лікар за тим, як минали попередні епізоди.

Що робити родині

Людина в загостренні часто не вважає, що з нею щось не так. Ми в клініці часто бачимо, що до першого прийому родина довго пояснює депресію або підозріливість втомою чи характером. Сперечатися про зміст голосів чи переконань марно: переконати не вийде, а суперечка руйнує довіру. Говоріть про те, що бачите і що вас турбує: вона не спить, не їсть, боїться виходити з дому. Запропонуйте піти до лікаря разом, як до будь-якого іншого лікаря, без погроз лікарнею.

Між епізодами допомагає простий режим: сон в один і той самий час, відмова від алкоголю і наркотиків, регулярний прийом призначених препаратів. Рідні часто першими помічають ранні ознаки загострення: порушення сну, підозріливість, відхід від людей, різку зміну настрою. Домовтеся з людиною заздалегідь, що в такому разі ви телефонуєте лікарю. Пошук винних лікуванню тільки заважає.

Подбайте і про себе. Жити поруч із людиною в психозі виснажує, і зустрічі з психотерапевтом для родини теж є частиною лікування.

Коли звертатися негайно

До психіатра варто звернутися того самого дня, якщо:

• Людина кілька діб не спить і збуджена або, навпаки, не встає з ліжка і не їсть.
• Вона чує накази зробити щось небезпечне або переконана, що їй загрожують.
• Поведінка різко змінилася і стала небезпечною для неї чи оточення.
• Психоз з’явився після алкоголю, наркотиків або нових ліків.
• Людина говорить, що жити не хочеться, або має план, як це зробити (у цьому разі звертайтеся негайно: Лінія запобігання самогубствам 7333, безкоштовно і цілодобово, або 103).

Як організувати виїзд психіатра додому, коли привезти людину в клініку неможливо, описано на сторінці швидка психіатрична допомога.

Якщо ви впізнали себе або близьку людину в описаному, у клініці PALMIRA Mental у Києві можна отримати консультацію психіатра очно чи онлайн. Консультація коштує 2000 грн. Що входить у прийом, пояснює сторінка консультація психіатра, а інші напрями допомоги зібрані в каталозі послуг. Записатися можна через сторінку контактів.

Ця сторінка має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря: діагноз ставить і лікування призначає психіатр після огляду.

Якщо ви читаєте це заради близької людини, запишіть, що помітили і коли це почалося: на прийомі ці нотатки знадобляться лікарю.